Середа, 22 Вересня, 2021
додому Львів Обережно – провалля | На що потрібно звертати увагу, коли купуєш житло...

Обережно – провалля | На що потрібно звертати увагу, коли купуєш житло у Львові

Миттєва небезпека

Що ж таке карст і чому він небезпечний? Про це ми запитали у Петра Волошина,
викладача кафедри конструктивної географії та картографії Львівського
університету ім. І. Франка, який є сьогодні одним із найбільш авторитетних фахівців
у цій галузі.

«Карст – це процес розчинення водами ґрунтових порід, який призводить до
утворення порожнин в їхніх масивах, – розповідає Петро Волошин. – Із часом, коли
розмір такої підземної порожнини перевищує критичний, склепіння обвалюється, й
на поверхні землі утворюються провалля, карстові “лійки”, “колодязі”, “блюдця”.
Саме утворення поверхневих карстових форм становить найбільшу небезпеку для
будівництва інженерних споруд. Бо якщо будівля не має відповідного захисту, а під
фундаментом виникає провалля завглибшки до 20-40 метрів, то врятувати її
практично неможливо. Але найбільша небезпека в тім, що такі карстові утворення
виникають практично миттєво. Якщо зсувні процеси розвиваються протягом кількох
годин, то карстові порожнини можуть з’явитися за кілька хвилин».

Чому вигідно мовчати про карст?

До 1992 року діяла програма з державним фінансуванням, яка досліджувала
карстонебезпечні зони Львова. Відповідна комісія розглядала можливі надзвичайні
ситуації й готувалася починати моніторинг, про що вже було домовлено з
управлінням капітального будівництва. Але тут грянула економічна криза. А коли
люди не на жарт переймаються тим, як вижити, їм уже не до громадського
навантаження. Всі забули про карстову небезпеку – крім науковців, яких відтоді
чиновники більше не слухають. Доки грім не вдарить, у нас не перехрестяться – а от
зате коли щось станеться, тоді заб’ють у бубни й закричать на сполох.
За словами колишнього співробітника «Геотехнічного інституту», міській владі
вигідно замовчувати карстову небезпеку у Львові. Адже, коли йдеться про продаж
земельних ділянок, будь-який недолік стає понижуючим коефіцієнтом, й ціну
доводиться зменшувати. Тому окремі добре поінформовані особи, купуючи землю,
звертаються приватно до фахівців-геологів, й ті дають кваліфіковану консультацію,
чи варто вкладати гроші в ту чи іншу ділянку.

Обережно – провалля!

«Для Львова найбільша проблема – з карстом, пов’язаним із гіпсами, – пояснює
Петро Волошин. – Найнебезпечніші місця там, де гіпси залягають майже на поверхні
– це в районі Рясної Руської. У Львові останні карстові “лійки”, які я дослідив,
з’явилися у березні 1993 року. Обидві мали в діаметрі 12-18 метрів і завглибшки
близько трьох метрів. Загальна територія Львова, яка вражена карстом і належить
до небезпечних, досягає 30 квадратних кілометрів. Це весь південно-західний
сектор міста, починаючи від вулиці Стрийської й аж до вулиці Шевченка. Але це
старі дані, бо через брак фінансування карстову небезпеку в місті сьогодні ніхто
більше не доосліджує».

«Район Наукової та Володимира Великого є потенційно небезпечною ділянкою, –
розповідає фахівець. – Найсерйозніша ж карстова зона у Львові розкинулася на
південно-західній околиці міста. Але до Сихова вона не доходить, бо поза межами
річки Зубри гіпсів у ґрунті немає. Невелика частина цієї смуги проходить вулицями
Стрийською і Гашека, охоплює танковий та автобусний заводи. Якщо говорити про
найбільш небезпечне місце Львова, то це Рясне-2. Там колись завод
автонавантажувачів будував чавунно-ливарне виробництво. Вже готували до
запуску першу чергу, змонтували доменну піч, коли ми з’ясували, що цех зведено
на карстових ґрунтах, ще й знайшли величезну порожнину біля самісінької стіни.
Будівництво встигли зупинити, доки завод не завалився.

Небезпечною є долина Гнилого потоку, який проходить північніше за ринком
«Південним» через скверик. Цю ділянку й не забудовують, бо там підвищена
карстова небезпека. Далі потік повертає до Кульпарківської й проходить вулицею
Перфецького, де гіпсові породи піднімаються під поверхнею землі до п’яти-семи
метрів. Там розташовано Геотехнічний інститут – його збудували на спеціальних
консольних пластинах, які винесли на шість метрів за межі будівлі, тож вона стоїть,
наче авіаносець. Це значно потужніша та дорожча споруда, ніж будь-які
сейсмостійкі будинки.

Так само небезпечною для забудови є вулиця Трускавецька, паралельна до
Наукової. Вона йде по схилу Холодновітківського потоку, навколо якого підвищена
закарстованість ґрунтів. У районі Наукової, де збудували супермаркет «Арсен», теж
надзвичайно багато карстових порожнин. Колись там хотіли зводити ПТУ, але,
порахувавши витрати, з’ясували, що фундаменти обійдуться на вагу золота. Ніхто не
брався освоювати цю територію, аж доки власники «Арсена» спільно з поляками
застосували легку конструкцію й спеціальні протикарстові заходи.

Так само не забудовують ділянку озера на розі Стрийської та Наукової, бо там
величезна кількість карстових порожнин. Уже було кілька претендентів-інвесторів,
але ніхто не хоче вкладати гроші, бо ризик – величезний».

Володимир Михалик, portal.lviv.ua

Новини від “Батяр” в Facebook та Instagram. Підписуйтесь!

Читайте також: Ринок львівських новобудов після карантину | Чого чекати?

Христина Карп'юк
Христина Карп'юк
Мешканка культурної столиці України. Львів'янка, яка пишається своїм містом. Маю, що розказати та чим закохати Вас у старовинне та водночас надзвичайно модернове місто Лева.

Most Popular

Recent Comments