Багато хто вважає: інтелігентна людина – це та, яка багато читала, отримувала гарну освіту (і бажано гуманітарну), багато подорожувала, знає кілька мов.
А тим часом можна мати все це і бути неінтелігентною, і можна нічим цим не володіти значною мірою, а бути все-таки внутрішньо інтелігентною людиною.
Інтелігентність не тільки в знаннях, а в здібностях до розуміння іншого. Вона проявляється в тисячі й тисячі дрібниць: в умінні шанобливо сперечатися, поводитися скромно за столом, в умінні непомітно (саме непомітно) допомогти іншому, берегти природу, не смітити навколо себе – не смітити недопалками чи лайкою, дурними ідеями (це теж сміття, та ще і яке!).
Я знаю багато селян, які були по-справжньому інтелігентні. Вони дотримуються дивовижної чистоти у своїх будинках, вміють цінувати хороші пісні, вміють розповідати «бувальщину» (тобто те, що сталося з ними або іншими), живуть впорядкованим побутом, вони гостинні й привітні, з розумінням ставляться і до чужого горя, і до чужої радості.
Інтелігентність – це здатність до розуміння, до сприйняття, це терпиме ставлення до світу і до людей.
Новини від “Батяр” в Facebook та Instagram. Підписуйтесь!
Читайте також: «Так» і «ні» важать однаково