Львів, ти просто космос | Як і де працюють обсерваторії міста?


21 shares

А чи знали ви, що в самісінькому центрі Львова є робоча на сьогодні астрономічна обсерваторія? Розташована вона на даху будинку вул. Кирила і Мефодія, 8, де знаходиться фізичний факультет ЛНУ ім. І. Франка. Ірина Колодка із ЛКП «Бюро спадщини» з’ясувала як працює ця обсерваторія та як вивчали космічні об’єкти у нашому місті в різні часи.

Від гороскопів до науки

«Небесним явищам завжди надавали сакрального значення, бо людству властиво вважати, що у них  розгадка сенсу  земного буття. Тож ще задовго до появи перших класичних обсерваторій на території Європи, вагому силу у свідомості середньовічного жителя мали астрологічні прогнози і гороскопи. Львів та тогочасні вчені міста не були винятками у таких поглядах», – розповідав директор обсерваторії ЛНУ ім. І. Франка Богдан Новосядлий.

Ми і сьогодні можемо натрапити на передбачення французького астролога Мішеля Нострадамуса, адже він зробив передбачення на 2040 років вперед. Але у Нострадамуса був і відомий попередник – галичанин Юрій Котермак, або Дрогобич, який наприкінці XV ст. одним із перших східних слов’ян написав докторську дисертацію про зоряне небо.

обсерваторія

Астрономічна обсерваторія є науково-дослідною установою Львівського національного університету імені Івана Франка

«Він займався астрономічними спостереженнями та астрологічними передбаченнями майбутнього, а також прогнозами погоди та затемнень. Передбачення погоди було важливим фактором, адже від неї залежав врожай. А затемнення, як відомо, завжди вважалося передвісником чогось лихого. І хоча ці уявлення були хибними, навіть такий низький рівень прогнозованості не втрачав своєї актуальності впродовж багатьох століть», – зазначає Богдан Новосядлий.

Перша львівська обсерваторія

Львівську астрономічну обсерваторію заснували єзуїти у 1771 році. Її облаштували відразу біля костелу єзуїтів, що тепер у самісінькому центрі Львова: вона була на міських мурах та слугувала входом (хвірткою) до міста, де зараз виїзд з площі Підкови на проспект Свободи. Вона мала вигляд двоповерхової восьмикутної вежі з пласким дахом.

В документі, що зберігається у Центральному історичному архіві, зазначається що: «Року 1771, дня 27 квітня, Єзуїтський колегіум, бажаючи збудувати у Львові астрономічну обсерваторію, домагався від міста дозволу зруйнувати стару хвіртку, а замість неї коштом колегіуму збудувати нову разом із астрономічною обсерваторією, на що магістрат Львова, з долученням королівської згоди, дав дозвіл, додавши таку умову, що коли ця обсерваторія стане непотрібною для навчальних цілей, повернути її місту».

Міський магістрат на спорудження обсерваторії єзуїтам дав місяць. Як виглядала споруда можна побачити на відомому макеті Львова Януша Вітвіцького.

Ця наукова установа у нашому місті за оснащенням не поступалася тогочасним європейським. Вивчення небесних об’єктів у Львові тоді було на тому ж рівні, що й колег у Берліні, Вільнюсі чи Відні. Науковців виховували у Львівському університеті, де спеціально запровадили окремий курс астрономії.

Час заснування астрономічної обсерваторії у Львові припав на період тріумфу класичної механіки, коли провідні науковці світу взялися за вивчення руху небесних тіл на основі законів Ньютона та принципу відносності Галілея.

«Ми знаємо, що у львівській обсерваторії проводили спостереження сонячного затемнення 1764 року. Ці результати вчених з нашого міста опубліковані у «Віденських астрономічних ефемеридах» за 1765 р. та протоколах Паризької академії наук за 1776 р. Вони вийшли у спеціальних збірках небесних координат Сонця, Місяця, планет та інших астрономічних об’єктів у послідовні моменти, наприклад, опівночі кожної доби. Для того часу це було вагомим досягненням», – додає директор обсерваторії ЛНУ ім. І. Франка.

Після приєднання Галичини до Австро-Угорської імперії у 1772 та заборони ордену єзуїтів у 1773 обсерваторію передали у власність міста. В той час виникла потреба у створенні точної карти Східної Галичини і Волині, тому на допомогу покликали астрономів. Імперський уряд призначає директором обсерваторії відомого астронома Йозефа Лісґаніґа, який перевозить сюди з Відня низку своїх інструментів для здійснення геодезичних вимірювань методами астрономічної тріангуляції. Власне, йому з соратниками належать перші карти Галичини і Волині, побудовані за допомогою найточніших на той час астрономо-геодезичних методів.

Першій львівській обсерваторії не вдалося довго проіснувати. У 1784 році почали говорити про необхідність зведення нової будівлі, адже з існуючої північно-східна частина неба була затулена вежею костелу єзуїтів, а проїзд карет створював значне дрижання інструментів, що псувало результати спостережень. Ймовірно, в цей же період стара будівля була знесена, а нова не збудована.

Дивовижно, проте у Львові досі є збережена раритетна астрономічна література XVIII – XIX ст. і навіть дзеркальний телескоп XVIII ст. системи Грегорі, який використовували у Львові вчені того часу! Вони зберігаються у Науковій бібліотеці та в музеї Університету.

Відродження досліджень у часи Австро-Угорської імперії

Відродження львівської обсерваторії відбулось аж через століття. У 1871 році у Львівській політехніці створено кафедру геодезії та сферичної астрономії, а згодом, у 19878 році, й астрономічну обсерваторію. З часом кафедра стала Інститутом геодезії, який сьогодні є провідним науковим центром в галузі наук про визначення форми і розмірів Землі, зображення земної поверхні на планах і картах, точних вимірювань на місцевості, які пов’язані з розв’язанням різних наукових і практичних завдань.

У 1897 році Львівський університет отримав від Міністерства у справах освіти дозвіл на відкриття кафедри астрономії та астрономічної обсерваторії. Марцін Ернст, який став першим директором відновленої обсерваторії університету і був ним аж до 1930 року, доклав багато зусиль до розвитку інструментарію обсерваторії та бібліотеки. Зокрема, він придбав телескоп-рефрактор Мерца-Зенднера з фотографічною камерою, який був встановлений на даховому майданчику навчального корпусу, що по вул. Кирила і Мефодія, 8, і слугував кільком поколінням вчених. А учениця Марціна Ернста, Олена Казімерчак-Полонська стала всесвітньо відомою дослідницею малих тіл Сонячної системи.

телескоп

Телескоп-рефрактор Мерца-Зендтнера з фотографічною камерою, придбаний М. Ернстом у 1914 р. Біля телескопа Володимир Степанов (1913-1986 р.р.). Фото кінця 40-х – початку 50-х

З 1932 по 1945 рік директором обсерваторії був Евґеніуш Рибка, фахівець в галузі фотографічної фотометрії змінних зір, який переїхав до Львова з Варшави на пропозицію очолити обсерваторію після смерті Марціна Ернста. Тоді ж на даховому майданчику збудували три металеві павільйони для телескопів, які використовуються до цього часу.

Друга світова війна внесла свої корективи в роботу обсерваторії, але не зупинила її. Попри складнощі воєнного періоду вдалося зберегти обсерваторію як діючу структуру, про що свідчать записи в журналах спостережень, та кілька сот астрономічних фотопластинок з ділянками зоряного неба, що отримані в той час та зберігаються в склотеці обсерваторії.

Більше того, завдяки винахідливості та сміливості Евґеніуша Рибки вдалося зберегти практично весь астрономічний інструментарій від вивезення до Німеччини у 1944-му, коли фронт наближався зі сходу.

«Телескоп та інше найцінніше приладдя влада зобов’язала спакувати в спеціальні скрині та вивезти залізницею до Німеччини. В обсерваторії так і зробили: все розібрали, спакували, описали і… «на папері» відвезли, а насправді заховали в університетських підвалах. В умовах відступу німці вже не мали можливості перевірити», – розповідає Богдан Новосядлий.

Із центру Львова можна побачити Сатурн!

Після закінчення Другої світової війни до Львова за направленнями приїжджають як випускники університетів інших міст тодішнього СРСР, так і досвічені науковці. Обсерваторію спочатку очолює Олександр Сирокомський, пізніше Володимир Степанов, який започаткував у Львові дослідження Сонця, створив перший на теренах колишнього СРСР вертикальний сонячний телескоп із спектрографом подвійного відбивання.

спостерігач

Універсальний інструмент, придбаний М. Ернстом у 20-х роках. Біля телескопа Ярослав Капко (1907-1979 р.р.). Фото кінця 40-х – початку 50-х.

З початком космічної ери – запуском першого супутника у 1957 році, при обсерваторії створено станцію спостережень штучних супутників Землі, яка входила до всесоюзної мережі таких станцій. Цей новий напрям астрономічних спостережень захопив Олександра Логвиненка, який згодом очолив станцію та однойменний відділ Астрономічної обсерваторії. У наш час уже інше покоління астрономів продовжує спостереження інших супутників, іншими методами, іншими, сучасними приладами. Важливим напрямком тут є участь в програмах спостережень з визначення параметрів обертання Землі, служби часу та космічної безпеки Землі.

Тепер обсерваторія Франкового університету спостерігає за Сонцем, зорями і штучними супутниками Землі сучасними телескопами, що знаходяться на заміській станції спостережень у селищі Брюховичі, яка заснована у кінці 50-х минулого століття. Крім досліджень, пов’язаних із власними спостереженнями, науковці Астрономічної обсерваторії використовують дані астрофізичних спостережень, отриманих на різних телескопах світу і доступних через відкриті бази даних, займаються дослідженнями небесних об’єктів та Всесвіту як цілого теоретичними методами, числовими моделюваннями різноманітних процесів у космосі за допомогою сучасних комп’ютерів.

павільйони

Металеві павільйони для астрокамери Цейса, аматорського рефрактора Цейса і рефрактора Мерца з астрокамерою (зліва направо) на даховому майданчику для спостережень по вул. Кирила і Мефодія, 8.

Але повернімося у центр міста. «З нашої обсерваторії на даху корпусу на вулиці Кирила і Мефодія у  телескоп можна добре роздивитися Місяць, подвійні та кратні зорі, зоряні скупчення, туманності тощо. Але особливо красивий у телескоп Сатурн. Не дарма його вважають однією з найкрасивіших планет нашої Сонячної системи. Його кільця створюють дивовижне враження. Венеру зараз бачимо ввечері в західній частині небі неозброєним оком, вона яскраво виблискує в променях Сонця. В телескоп можна бачити її фази, подібні на місячні», – зазначає Богдан Новосядлий.

Новини від “Батяр” в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/lvivbatyar
“Батяр” в Instagram :point_right: https://www.instagram.com/batyar.lviv 

На основі: http://lviv1256.com/history/l-viv-i-astronomiia-z-1771-yak-pratsiuvaly-y-pratsiuiut-observatorii-mista/


Like it? Share with your friends!

21 shares
Христина Карп'юк
Мешканка культурної столиці України. Львів'янка, яка пишається своїм містом. Маю, що розказати та чим закохати Вас у старовинне та водночас надзвичайно модернове місто Лева.
Choose A Format
Personality quiz
Series of questions that intends to reveal something about the personality
Trivia quiz
Series of questions with right and wrong answers that intends to check knowledge
Poll
Voting to make decisions or determine opinions
Story
Formatted Text with Embeds and Visuals
List
The Classic Internet Listicles
Countdown
The Classic Internet Countdowns
Open List
Submit your own item and vote up for the best submission
Ranked List
Upvote or downvote to decide the best list item
Meme
Upload your own images to make custom memes
Video
Youtube, Vimeo or Vine Embeds
Audio
Soundcloud or Mixcloud Embeds
Image
Photo or GIF
Gif
GIF format