Вівторок, 1 Грудня, 2020
додому Життя Чудова історія про те, як один пост випадково змінив світ

Чудова історія про те, як один пост випадково змінив світ

Все почалося з того, що Оля вирішила пожартувати. Вона написала в фейсбуці:

«Знаменитий астролог Рошфор Номах оголосив, що Новий рік стане щасливим лише для того, хто встигне до 24 грудня цього року купити будь-які дві речі. Але одну з них обов’язково подарувати незнайомцю. Причому обидві речі повинні бути рівноцінними ».

Оля жила, та й живе в обласному центрі, в місті промислової печалі. Ніякого астролога Номаха ніколи не було, Оля його придумала заради забави й від нудьги.

І через півтори години забула про свій жарт.

Підкоряючись всесвітнього закону розходяться стежок, пост Олі дійшов до студентки Ксенії. Та дурепою зовсім не була, але повірила в Рошфора Номаха і його пророкування. Яка ж дівчина трохи не дурніє в грудні?

І Ксенія поспішила в великий магазин, що біля метро, весь блискучий і жаркий. Ксенія купила миленький светр собі й ще один, теж миленький, незрозуміло кому. Трохи косоока лівим оком дівчина-касир, яка складала светри, запитала: «Обидва вам?» Ксенія відповіла:

– Ні, другий в подарунок, ви хіба не чули про пророкування Номаха?
І повторила слова Даші з далекого обласного центру.

Це повідомлення зацікавило не тільки касирку, а й інших дівчат в черзі.

Касирка стала упаковувати подарунковий светр, а 5 дівчат і один 13-річний юнак зі цікавою стрижкою засміялися: «І кому ж ти подаруєш цей светр з прекрасним кольоровим візерунком?»

Ксенія вже тримала в руках свій светр без адреси і швидко знайшлася: «А ось їй!» І повернула пакет касирці. Та здригнулася, ніби її знову погрожували звільнити, як вже було 2 рази за цей день.

– Беріть! – зажадала Ксенія. – Номах наказав!

Касирка Люба, яка напередодні віддала всю зарплату за кімнату в комуналці на Ангарської вулиці, притиснула пакет зі светром до себе. І засміялася.

Ксенія, пританцьовуючи хіп-хоп, вирушила робити арт-манікюр в салон «Пальчики як хлопчики». Вона знала, що попереду у неї чисте щастя, зустріч з прекрасним принцом, швидше за все, з Вищої школи економіки, і далеко попереду, крізь вечірній туман, навіть розрізняла смутні обриси майбутнього альпійського шале. Про що ще мріяти під снігом блондинці з 5 ліловими пасмами й підручником французького в сумці?

А 5 дівчат і хлопець кинулися назад, до полиць і Рейлі. Попутно вони встигли написати в фейсбуці про Номах, а юнак, якого насправді звали Данила, зажадав від усіх своїх 2 834 друзів негайно йти й виконувати вказівку Рошфора, а «не сидіти у своїх кав’ярнях і не давитися тірамісу, обговорюючи ціни на нафту».

Сам Данило вже купив собі аляску, оторочену хутром тайванської білочки, тепер він стояв перед Рейлі з Аляски, болісно підраховував неабиякий збиток від другої покупки, але подолати страх перед астрологічним велінням Номаха не міг. Сказано: рівноцінну річ. Шапочкою з акрилу не звільнишся. І купив другу аляску, оторочену хутром в’єтнамської білочки.

Данила вийшов на вулицю з похмурим обличчям. Кому і як він подарує цю другу аляску? Де шукати цього незнайомця? І чи не буде Данила виглядати повним дурнем? Цілком резонні думки для молодої людини.

Так він в задумі доїхав до ресторану, куди увійшов з безглуздим пакетом і приєднався до компанії друзів, які відзначали важливе свято.

Друзям Данила розповів про покупку, про пророкування і про свої муки. У відповідь на це сидів на чолі столу галерист на прізвисько Муся допив свою горілку, схопив пакет і вибіг на мороз, навіть не накинувши пальто з верблюжої вовни.

Решта поспішили за ним, в тому числі співробітники медіакомпанії, які чекали на Мусю в сусідньому залі, з повним комплектом відеоапаратури, тверезі й злі. Вони давно полювали за Мусей, який вів безладну соціальне життя, в надії, що стануть свідками якоїсь божевільної витівки на зразок танцю з пральним порошком або знімуть його в обіймах нової актриси.

А Муся біг по провулках , несучи перед собою священний пакет. І раптом завмер біля під’їзду, куди входив розносець піци.

Той був в легкій курточці й тремтів від вітру.

«Стояти!» – крикнув Муся.

Розносець від жаху впустив всю стопку картонних коробок на безжалісний асфальт, а кореспонденти націлили камери.

Муся подарував хлопчині пакет з Аляски й зажадав надіти негайно.

Поки той, давлячись хутром в’єтнамської білочки, одягав куртку, Муся покликав Данилу і пояснив рознощику, кого треба дякувати за цей подарунок. Після чого розвернувся на італійських підборах і дав короткий, але смачний коментар.

Вже через пів години ця новина виблискувала на сайті каналу.

Ще через десять хвилин вона побігла за стрічками агентств, але сюжет з п’яним Мусей був пропущений, а теги виглядали пружно і зухвало: «Свято-Номах-пророкування-щастя».

Дружина міністра соціальної рівності почула про пророкування якраз в Парижі, в ювелірному магазині, де купувала смарагдове кольє для новорічної вечірки. Їй подзвонила подружка, глава доброчинного фонду, і повідомила «новину», яку дізналася від няні дітей, брат якої прочитав інформацію про Номах на iPad.

Вона схилилася над вітриною, продавчиня, асистентки й охоронці повторили її рух, так що все це нагадало легкий молебень. Але у неї виникли сумніви: ось так взяти й купити інше кольє? Віддати його невідомо кому?

Маячня. Але з іншого боку, сам Номах вимагає. І свою лиху долю на наступний рік теж хотілося умилостивити. Вона зателефонувала чоловікові, той якраз проводив екстрену нараду.

Йому було не до дурниць, і він гаркнув: «Купуй швидше, а то інші куплять!»

Так вона й придбала ще рубінове кольє. Вона їхала в машині по веселим паризькими вулицями, розмірковуючи: «Кому тут його подарувати?»

Їй швидко набридла вся ця витівка, вона вже лаялася на себе, Номаха і найбільше на водія. І нарешті побачила стареньку з п’ятьма собаками, яка стояла з табличкою на французькому: «Мої маленькі друзі голодують». Жінка, щоб її жест був особливо ефектний, одягла кольє на найменшу собачку, Зізі. Вручила старенькій сертифікат справжності, чек, дарчу, розповіла про Номах і покотила.

Старенька, яка була дочкою емігрантів, які втекли на останньому хирляві пароплави до Константинополя, знала: в цьому житті може бути що завгодно. До того ж щиро вірила в астрологію й у свою щасливу зорю. Під час Другої світової німці, відступаючи з Парижа, засудили її, зовсім юну, до розстрілу за ймовірний зв’язок з Опором, і коли її вже вели по довгому коридору, раптом надійшов наказ: відпустити.

Виявляється, перед офіцером гестапо встигла замовити слово її чарівна подружка Зізі, яка розважала окупантів пісеньками. На честь подружки, давно померлої в Бразилії, і була названа собачка.

Коротше, бабуся прийняла кольє як цілком природний дар, вінець її довгої, дивною і цікаве життя, до кінця якої вона втратила все, крім блиску в очах. Але далеко старенька не пішла, до неї вже поспішали нетерплячі арабські підлітки. Вони зірвали кольє з Зізі й кинулися геть.

Ех, погано знали підлітки стареньку,вона заголосила так, що примчали одразу 3 поліцейські машини.

В ділянці старенька все пояснила, поліцейські навіть з’їздили в магазин, причепитися було ні до чого. І вже через 2 години, в чорному атласному платті, прикрашеному рубіновим кольє, графиня сиділа в студії загальнонаціонального французького каналу і розповідала про своє життя і про кольє, яке так нагадало їй то, фамільне, що продала мама на блошиному ринку в 1942 році.

Оскільки графиня з юності була вигадницею, вона з ходу додала до біографії невідомого астролога Номаха дуже симпатичні деталі. Глядачі негайно повірили і побігли в магазини – покращувати свою долю. За ними кинулися громадяни всієї Європи, потім Північної і Південної Америки. Пізніше всіх дійшло до китайців, але зате там закликав націю врятуватися за порадою давнього вчителя, на ім’я Но-мах сам глава Комуністичної партії.

… А Оля з містечка вийшла на вулицю подихати свіжим вечірнім бензолом. Перед собою вона котила інвалідну коляску, де вже рік сиділа її старша сестра Таня. Не так давно Таня працювала вчителькою математики. І раптом стала слабшати.

У неї діагностували важку хворобу, яка неспішно, але впевнено руйнувала організм Тані, немов закреслюючи день за днем ​​клітинки в її зошити. І вже залишалася пара сторінок.

Лікарі чесно сказали Оле, що жити сестрі буквально 3 місяці.

Так, теоретично можлива операція в Німеччині – за гроші, які коштував, мабуть, весь район Олі й Тані, з урахуванням клаптика неба над ним. Загалом, не було навіть сенсу це обговорювати.

І кожен вечір Оля викочувала коляску, щоб сестра могла помилуватися на людей і могутні труби їх комбінату, випускавши жовтий дим.

Перед сестрами раптом загальмував автомобіль чарівної марки, яких в місті було всього 2: у мера і губернатора.

З нього вийшов чоловік в темному костюмі й бордовій краватці.

Він не представився, але тепер Ольга і Тетяна думають, що саме так виглядає сучасний підтягнутий ангел.

За годину до цього ангел зі своїми китайськими партнерами купив контрольний пакет акцій місцевого комбінату. І був ну якщо не щасливий, то цілком задоволений. І тут один з друзів-китайців отримав СМС від дочки – про передбачення Номаха і про те, що мільярд китайців збожеволів, бігаючи по магазинах, де вже вивішені червоні плакати «Купи два – другий віддай!».

Китаєць передав зміст СМС своєму партнеру з побажанням прислухатися до Номах.
Партнер задумався: «Я купив пакет акцій … Навіть якщо я раптом куплю ще один, не зможу ж я його подарувати, це нісенітниця!»

Побачивши за вікном автомобіля Олю і Таню по шляху в аеропорт, ангел раптом вирішив, що робити. Так він і сказав дівчатам: «Я не можу подарувати вам рівноцінну річ, вибачте, це поза бізнес-логіки. Але, сподіваюся, я можу подарувати щось ще? » Що і зробив.

Так, він подарував річ, яка, можливо, коштує дешевше контрольного пакета акцій або навіть светри з візерунком, а може бути, не варто взагалі нічого, бо ніхто, навіть наймудріший китайський мудрець, не зможе оцінити її ніколи. Він подарував вмираючої Тані життя. Замкнув цим химерний, як новорічний серпантин, сюжет, який почався в обласному центрі з безглуздою жарти однієї дівчинки, яка вирішила просто порадувати друзів, і завершився там же. А то, що підключився весь довірливий світ, – так хіба це погано?

Більше цікавого від “Батяр” в Facebook та Instagram. Підписуйтесь!

Читайте також: Про які вчинки шкодують люди? | Є чому повчитися!

Пан Василь
Пан Василь
Активний новинач зі Львова. Галичанин, натхненний старовинним містом Лева. Живу за трьома принципами: знати, любити, і жартувати.

Most Popular

11 речей у ванній кімнаті, через які гостям хочеться піти звідти скоріше

Поряд з кухнею ванна кімната - візитна картка квартири. Хоч ми й проводимо там набагато менше часу, ніж в інших кімнатах, саме затишна і...

На Львівщині п’яний водій легковика на смерть збив жінку | Батяр

Інцидент відбувся вчора, 29 листопада, близько 18:00 години. Водій перебував у стані алкогольного сп'яніння через що й збив на смерть жінку. Про це БАТЯR дізнався...

Мешканець Львівщини переховував заборонену зброю | Батяр

46-річний мешканець Львівщини обладнав сховок у себе вдома й переховував у ньому різну заборонену зброю. Про це БАТЯR дізнався з повідомлення поліції. Мешканець Яворівщини спорудив сховок...

10 кращих сімейних фільмів 2019-2020 років | Вони зачеплять глядача будь-якого віку

Найцікавіші й затишні історії з добрими й великодушними героями, дивовижними пригодами й незмінно хорошим фіналом збирають біля екранів всю сім'ю. Вони змушують щиро співпереживати...

Recent Comments