23 види забороненої зброї в ході війни

Зброю на війні можна розглядати із двох сторін. По-перше, війна повинна бути «гуманною» наскільки це можливо, обмежуючи кількість втрат згідно з поставленими цілями, та закінчитись якомога швидше та безболісно. Звісно, із можливістю порятунку або повернення втраченого. Заборонена зброя під час війни неправомірно знищує цивільне населення.

З іншої сторони, заборонена  зброя – це «Захисна Перспектива», так названа на честь генерала громадянської війни, який сказав: «Добре, що війна така страшна. В іншому випадку вона б нам занадто подобалась.» Після Гаазьких і Женевських конвенцій, ми, здається, таки її вподобали. Аргументація Шермана говорить про те, що правила відплати перетворюють війну у спорт, а не у щось, чого слід уникати будь-якою ціною.

Але неважливо на якій стороні ви опинились, бо на сучасній війні не існує правил. Ось перелік небезпечних, найжахливіших знарядь смерті і страждань, яких ви не побачите на сьогоднішньому полі бою, включаючи велику кількість таких, що можуть вас здивувати. Це зброя, яку не дозволено використовувати навіть в умовах війни.

1 Іприт

Іприт

Жах із окопів Першої світової війни, гірчичний газ отримав свою назву від жовто-коричневого кольору та запаху, який, мабуть, схожий на запах хрону. Через те, що він важчий, ніж повітря, гірчичний газ виявився особливо ефективним при очищенні окопів, і односторонньо відповідав Женевським конвенціїям 1928 року. При вдиханні газу легені наповнюються рідиною, це, по суті, утоплення жертви у власних рідинах.

2 Нервово-паралітичний газ

Нервово-паралітичний газ

Нервово-паралітичні гази всіх видів систематично були поза законом, як у Гаазі так і в Женеві з 1899 р. аж до 1993 р. Всі нервово-паралітичні речовини (наприклад, Зарин, VX, Табун і Зоман) загалом діють так само: шляхом блокування ферменту, що зазвичай руйнує дуже важливий нейромедіатор. В основному, нервові агенти призводять до несправності нервової системи, це діє, як електрична система повного короткого замикання. Смерть, як правило, наступає в результаті зупинки дихання, але спочатку з’являються хворобливі пухирі, фурункули та відбувається внутрішній крововилив.

3 Фосген

Фосген

У той час як, гірчичний газ  міг здійснювати натиск, фосген насправді винен у близько 85% всіх  смертей від ураження хімічною зброєю у Першій світовій війні. Його просто та дешево виробляти у великих кількостях. Фосген пошкоджує білки в легенях, вони перестають функціонувати, припиняється обмін кисню. Це вкрай підступний газ, так як він безбарвний, майже без запаху, на додаток, виявлення симптомів може зайняти багато часу. Японія продовжувала використовувати фосген у Другій світовій війні, принаймні у 375 окремих випадках, як правило, проти китайців.

4 Сльозогінний газ

Сльозогінний газ

Вірте або ні, сльозогінний газ, яким поліція регулярно стріляє в натовп в Америці, технічно незаконний для використання під час війни згідно з Гаазькою Конвенцією. Хоч це, як правило, не смертельний сльозогінний газ, який утрудняє дихання, але він знаходиться у тому ж правовому класі, що й гірчичний газ. Отже, законно стріляти в протестувальників в штаті Міссурі, але незаконно застосувати його проти кулеметного гнізда в Афганістані. Піди, розберися.

5 Перцевий аерозоль

Перцевий аерозоль

Та ж історія, що із сльозогінним газом. Фактично, перцевий спрей – аерозольна хімічна зброя, яка утрудняє дихання, і є незаконною згідно з Гаазькою Конвенцією.

6 Пластикові міни

Пластикові міни

Відповідно до протоколу і конвенції 1979 р. «Про конкретні види звичайної зброї», зброя, яка використовує неметалеві фрагменти, котрі не виявляє рентген, заборонена в умовах війни. Пояснення досить очевидне, так як польові хірурги не можуть визначити місцезнаходження осколків у травмованому тілі та відповідно видалити їх. Це не забороняє використання пластика і матеріалів, які не піддаються виявленню в механізмі зброї. Це просто означає, що не можна конструювати зброю, пристрій первинного ураження, із такими деталями.

7 «Вовчі ями»

«Вовчі ями»

Ці старомодні пастки смерті технічно заборонені або врегульовані протоколом II конвенції 1979 р. «Про конкретні види звичайної зброї». Ями з загостреними бамбуковими шипами покалічили тисячі солдатів у В’єтнамі і в Тихоокеанському узбережжі під час Другої світової війни. До поранення додавалась зневага. В’єтконг і японці для початку зазвичай вертіли ці шипи у людських або тваринних фекаліях, спричиняючи вторинні інфекції після навіть найменшої подряпини. Це пряме порушення Гаазької конвенції 1907 р. «Про біологічну зброю» і навіть часткове порушення Страсбурзької угоди 1675 р.

8 Біозброя

Небезпечна біозброя

Мало віриться, але біозброя – однин із найстаріших, відомих людству, терористичних видів зброї. Про неї є згадки ще від часів монголів, які капультували заражені тіла, котрі розкладались, над стінами замку з метою поширення хвороби та нудоти. Чорна чума також  поширювалась блохами на спинах щурів. І зародившись в Азії багато століть до того, простежувався затяжний результат примітивної атаки біотеракту.

9 Вогнемети

Вогнемети
Згідно з протоколом III конвенції «Про конкретні види звичайної зброї», вогнемети не є відкрито заборонені на полі бою, за умови, що воно знаходяться далеко від цивільних. Головним чином, цей протокол відноситься до запальних пристроїв всередині та навколо цивільних районів. Не обов’язково забороняти використання вогнеметів, скажімо, у відкритій танковій битві або в клірингових печерах в Афганістані. Але більшість партизанів переховуються проблизу або в цивільних районах. І їх використання на людях в якості живих щитів або захоплення полонених неприпустиме.

10 Напалм

Напалм

Ви можете любити запах напалму вранці, але той же «Протокол III» (прийнятий після В’єтнаму) обмежує застосування напалму, як і вогнеметів. Він не може бути використаний в будь-якому місці поблизу цивільних, так само як для того, щоб палити ліси, якщо дерева не використовуються для приховування військових бойових одиниць або транспортних засобів. Напалм не заборонено остаточно, але й використовуватись на сучасних полях бою він також не може.

11 Засліплююча лазерна зброя

Засліплююча лазерна зброя

Колись це здавалось чимось фантастичним, але цій технології вже близько 40 років. «Засліплюючі» лазерні промені не відносяться до лазерного «даззлера», який використовує поліція та оперативні команди: малопотужні промені не спричиняють постійну сліпоту. Заборона стосується досить потужних лазерів, що здатні її викликати. І це напрочуд легко зробити, так як більшість неповнолітніх правопорушників були попереджені. Заборона проти навмисно засліплюючої зброї схожа на свою попередницю, яка датується 19 століттям (на рахунок цього виду зброї).

12 Мікрохвильовий лазер

Мікрохвильовий лазер

Лазерні гармати реальні і вони активно функціонують протягом досить тривалого часу. Сьогодні Повітряні Сили масово  використовують потужні лазерні гармати, встановлені на борти повітряних суден і бойових кораблів, які можуть використовувати їх, щоб збивати ракети з відстані до 250 миль. Гіпотетично, вони можуть бути встановлені в танках і використовуватись для спалювання вщент призначених цілей на землі, але таке використання зброї спрямованої енергії на даний момент заборонене через те, що дуже низька доза з достатньо великої відстані може  не так знищити ціль, як осліпити, що було б порушенням заборони проти засліплюючих лазерів.

13 Фазер (знаряддя вбивства)

Фазер (знаряддя вбивства)

Є різні види зброї спрямованої енергії, починаючи від «променів смерті» лазерів до звукових гармат та до реальних плазмових гвинтівок. Однак, спрямована енергетична зброя з достатньою силою, щоб убити людину – заборонена під час війни. Це не відноситься до несмертельних мікрохвильових випромінювачів, як Система активного відкидання, яка використовується в даний момент. САВ виробляє достатньо енергії, щоб викликати інтенсивне відчуття тепла у великого натовпу, але цього не вистачить, щоб викликати фактичне горіння. Відчуття те саме, ніби стояти за кілька футів від великої печі з відкритими дверима.

14 Осколкові міни

Осколкові міни

Після війни у В’єтнамі, десятилітні міни, які не розірвалися, були смертельною загрозою в Південно-Східній Азії. Камбоджа має один з найвищих показників ампутантів в світі, так як 40,000 населення наступили на наземні міни, встановлені під час камбоджійської громадянської війни в 1970 р. Тільки в 2013 р. близько 111 людей загинули від наземних мін, захованих більше 40 років раніше. З цієї причини, станом на 1980 р. міни розміщені поза обгородженою територією, за кордоном, повинні мати якийсь влаштований пристрій або механізм самознищення, щоб деактивуватись після закінчення певного періоду часу. Стандартні наземні міни можуть як і раніше використовуватися, але лише  всередині обгороджених районів, далеко від цивільного населення і повинні бути вилученіі або знищені після вичерпання конфлікту.

15 Отруєні кулі

Отруєні кулі

Страсбурзька угода (1675 р.) – найстаріша збройна угода, яка відома на весь світ голосила, що використання отруєних куль незаконне. Перші знаряддя, що використовувались на війні не були надзвичайно точними, тому солдати часто доповнювали відсутність точності шляхом замочування куль у якійсь отруйній або інфекційній речовині. Це не було нечувано для легіонів солдат зберігати кулі всередині трупів, хоча дно вигрібної ями працювало так само добре. Коли Франція і Священна Римська імперія вступили у війну, вони спочатку зазнали масових втрат не від вогнепальних поранень, а від подальшої інфекції. Більше 250 років пройшло, перш ніж Женева знову взялась за хімічну і біологічну зброю.

16 Експансивна куля

Експансивна куля

Експансивні кулі (також відомі як «розширене співвідношення частин») були явно заборонені (Гаазькою конвенцією 1899 р., яка була, по суті, лише продовженням Санкт-Петербурзької декларації 1868 р.) для використання у міжнародній війні. Ця декларація забороняє використання снарядів вагою менше, ніж 400 г., що вибухають або розширюються. Декларація провела чітку грань між «кулями» та «артилерійськми снарядами». Концепція заборони – уникнення використання куль «неминучої смерті». Що на чиюсь думку, вже причина вистрелити в когось в першу чергу.

17 Вогняна повітряна куля

 Вогняна повітряна куля

Скидати бомби з повітряних куль є порушенням міжнародного права відповідно до Гаазької конвенції 1898 р. Спочатку запропонована в 1898 р. заборона про «скидання будь-якого виду снаряда або вибухової речовини з повітряних куль чи за допомогою аналогічних засобів», вступив в силу на всесвітній конференції миру 1907 р. і в якості випробувального терміну застережні заходи були визначені в ході третьої конференції.
Проте, третя Гаазька мирна конференція не відбулась через невелику випадку світової війни. Японія хвацько відправила десятки вогняних повітряних куль до американського узбережжя Тихого океану під час Другої світової війни, з метою заподіяння лісових пожеж. Хоча більшість приземлилися не завдаючи шкоди, одна куля все ж принесла  жертви, приземлишись у лісі поблизу Блай, штат Орегон. Куля вибухнула, загинув учитель недільної школи і п’ятеро дітей. Практика стрільби з гвинтівки або скидання бомби з кулі досі технічно заборонені.

18 Радіологічний розсіюючий пристрій

Радіологічний розсіюючий пристрій

Бомби з радіоактивним матеріалом заборонені відповідно до міжнародного права, хоча більшість країн не турбуватимуться з цього приводу так чи інакше. Мета брудної бомби опромінювати зону і зробити її непридатною для життя – це означає, що там нема «переможця» війни . Кількість необхідного радіоактивного матеріалу для виготовлення ефективної брудної бомби може так само легко бути використаним для створення атомної бомби.

19 Кобальтова бомба

Кобальтова бомба

Кобальтові бомби дуже схожі за своєю концепцією до брудних бомб, але справжню ядерну зброю створено спеціально для ураження на малу відстань. А “солона” ядерна бомба містить ізотоп інших речовин, таких як кобальт, золото, цинк або натрій. Під час ядерного вибуху, ці елементи перетворюються у величезну хмару радіоактивних опадів. Ця зброя однакового типу, яка використовувалась в радянському «Пристрої Судного дня», розробленому доктором Стрейнджлавом. Один маленький кілотонн кобальтової ядерної зброї може використовуватись тактично і забезпечити розпад  радіоактивних опадів через рік або два, тим самим, відмовляючи на деякий час у наданні великих ділянок землі війську супротивника. Але випромінювання невидиме і ця зброя, як правило, заборонена через її потенційні летальні наслідки для цивільних.

20  Саранча, блохи та щурі

 Саранча, блохи і щурі

Не спішіть сміятися, бо це таки відбувалось та іноді призводило до руйнівних наслідків. Є теорія, що «Чорна смерть» – результат затяжної біотерористичної атаки з боку Азії. Сьогодні використовувати під час війни зграї тварин, що переносять хвороби, цілком незаконно.

21 Кажани-бомби

Кажани-бомби

Під час Другої світової війни американці експериментували з секретною зброєю, призначеною для спустошення японських міст. У той час, більшість будівель міст Японії були зроблені з дерева і паперу. Ідея полягала в тому, щоб прикріпити бомбу до нашийників (що містять напалм) сплячих кажанів (захоплених з печери в Нью-Мексико). Кажанів звільняли на світанку, вони розлітались на відстань 40 миль і прилаштовувались на ночівлю під карнизами японських будинків. Проект під кодовою назвою «Рентген» був випробуваний в 1944 р., але війна  закінчилася бомбардування Хіросіми і Нагасакі.

Сьогодні це може звучати весело, але тестування показало, що ця незвична зброя надзвичайно ефективна … дехто стверджує, що навіть більше, ніж атомна бомба. Сьогодні, летючі бомби, безперечно, під забороною відповідно до протоколу III конвенції «Про конкретні види звичайної зброї».

22 Вибухонебезпечні залишки війни

Вибухонебезпечні залишки війни

Протокол V конвенції «Про конкретні види звичайної зброї» забороняє використання «вибухонебезпечних пережитків війни», таких як бомби та артилерійські снаряди. Цей протокол з’явився в 1990-ті рр., коли нові близькосхідні джихадисти  розпочали збирати придорожні бомби з залишків радянських, які не розірвались під час конфлікту із Афганістаном. Мікропроцесорні пристрої залишаються джерелом терору в цій частині світу.

23 Ковдри, заражені вірусом віспи

Ковдри, заражені вірусом віспи

У той час як Америка в цілому уникнула застосування біологічної та хімічної зброї, багато істориків згодні з тим, що їм вдалось зробити хоча б одну спробу геноциду з допомогою біозброї. «Приречення долі» Америки означало позбавлення від аборигенів континенту. Багато з них були вбиті кулями і ножами, але ще більше було знищено в результаті хворіб, якими вони заразились від європейців. Виходячи з центру світової торгівлі, у європейців виробився принаймні частковий імунітет до багатьох захворювань, в той  же час вони залишились носіями вірусів. Чума слідувала за ними майже завжди, допомагаючи винищувати корінне населення і сприяючи завоюванню.

Хоча такий біотероризм часто ненавмисний, історія зафіксувала кілька випадків, коли він продумано використовувався, як знаряддя війни. Особливо після того, як люди почали розуміти природу мікробів і хвороб. Цитата командора Джеффрі Амхерст (1717-1797 рр.) підводить підсумок: «Ви добре старатимитесь притиснути індіанців до стінки за допомогою ковдр, а також спробуєте будь-який інший метод, який посприяє знищенню мерзенної раси…».

Джерело